Усі проходять мимо, просто мимо,
Усі торкають поглядом різким,
В усіх в думках скажені негативи,
В усіх душа прокурена у дим.
Усі проходять поряд, не сказавши
Прекрасних і невимушених слів.
Яка тепер гірка й невтішна правда,
Що люд себе у прірву покотив.
Усі проходять, не рішивсь спитати:
Чому сумний? Чому не хочеш жити?
І де дістати краплю адеквату,
Щоб світ занапастивший вкрай змінити?
22. 04. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469763
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Віктор Остроух