Новорічні вогні

Зима  сховала  спокій  під  ялинку.  
Я,  як  дитина  плигаю  туди.  
В  руках  тримаю  стиглу  мандаринку
І  хочу  подарунок  свій  знайти.

Не  хоче  грудень  вікна  малювати,
 Земля  нага  без  одягу  тремтить.
 Не  буду  знову  кригу  цілувати,
 Від  цього,  лише  горло  заболить.

 Хвилинами  сповзає  день  під  вечір.
 У  тиші  вільно  блимають  вогні.
 Я  також  вільна  та  скажу  до  речі…  
Він  все  одно  сподобався  мені!  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469888
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Глорія