У полум*ї згорають дні по дню,
життєвий календар листя скидає.
В буденність днів із тріскотом вогню,
де сміх з плачем жаринки позбирає.
Буденність справ порівнювать в світах,
і звідать невідоме , незбагненне.
Та зрозумівши - повернись назад,
своє ж то є найближче,сокровенне.
То що з того,що у пекельних снах,
вигнанкою самотності по-ночах.
А за вікном хуртелиця мела,
слова невчасно сказані - пророчі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469891
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Вразлива