колючка

Другий  Новий  рік  без  ялинки….  Думаєте,  справа  в  зеленому  колючому  дереві?  Справа  в  нас.  Я  не  вірю  в  магію  Нового  року.  В  що  тут  вірити?  За  20  років  жодного  дива  в  Новорічну  ніч  зі  мною  не  сталося.  Всі  загадують  бажання,  а  потім  часто  забувають  їх.  Навіщо  тоді  їх  загадувати.  Я  зрозуміла  проблему  більшості  з  нас.  Ми  настільки  реалісти,  що  хочемо  бути  дітьми  хоча  б  раз  в  році.  
3-тє  січня……  не  знаю  хто  як,  я  ніяких  змін  не  відчула.  Ви  не  помітили,  що  сьогодні  Новий  рік  перетворився  на  якийсь  обряд…..  Ми  ніби,  віддаємо  «данину».  «Я  ж  поставив  ялинку,  мій  стіл  ломиться  від  майонезних  страв,  я  витратив  все  до  копійки,  надарував  всякого  новорічного  мотлоху  друзям…  -  зарахуйте  мені  це,  хай  в  цьому  році  мене  супроводжує  удача….  Вам  не  смішно?  Так,  зранку  нікому  не  смішно,  комусь  погано,  комусь  –  соромно,  а  кому  нормально  –  той  скаржиться  на  невдале  святкування.

Цього  року  пішла  на  принцип  і  загадала  бажання.  Зовсім  близьке,  зовсім  реальне  і  повністю  для  себе.  Якщо  збудиться,  через  місяць  обов’язково  напишу  про  це.  Мені  все  рівно,  вірите  ви  в  Новий  рік  і  зміни.  Я  просто  бажаю  вам,  щоб  ви  були  на  своєму  місці,  або  в  пошуці,  який  збагатив  би  вашу  душу,  щоб  ваше  серце  не  боліло,  і  щоб  ви  частіше  знаходили  гармонію  в  повсякденному  житті.  Ароматні  гілки  сосни,  чи  колючки  кактуса.  Немає  значення.  І  те  і  те  зеленого  кольору,  лише  відношення  різне.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470049
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: Руслана Лукаш