Коли за вікнами виспівує зима,
Й гуде зі злістю вітер крижаний,
Знов розумію, що тебе нема.
Знов розумію, що ти вже не один.
Коли мороз стискає міцно горло,
Й по обличчю лупить так, що мерзнуть зуби,
Мені на хвилю відбирає мову,
Знов розумію, що тебе нема й не буде.
Під мої ноги пада снігу ковдра
Й рипить, бо я ламаю їй хребет.
Зима моя печальна й дуже хвора.
Знов розумію, що не дочекаюся тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2014
автор: Олька Оленька