Такі пусті і не потрібні,
Повз неї хвилини пролітали.
Вночі вона завше у неба питала,
Все чому? Та все навіщо?
Вмить години зупинились,
Серце сильно вже не билось,
Чи не в глухому кутку воно затаїлось..?
І печаль, наче втомилась,
Бо щодня танцює на самому серці.
А воно мовчить,
Слова зайвого не скаже.
Мабуть, хоче вмерти гідно,
Без єдиної сльози,
Краплі бруду і нудьги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470249
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2014
автор: J.R.