Мої діди тут воювали
Нехай в СРСР, а не в УПА
Отут ту душу Богові віддали
Отут вмирали молоді.
Вони вмирали не за гроші
І не за медаль і грамоту – дурну
Вони померли за Вкраїну
За молодь, і за історію свою.
Щоб молодь в Україні знала
Кого героєм називати
Щоб люди жили у багатстві
А не в злиднях у багні.
Щоб молодь знала
Шухевича, Бендеру
Хмельницького, Шевченка
І в бій ішли, якщо потрібно,
За країну а не за копійку золоту.
А зараз
Виродки молодь наша
І я напевно у тому же числі
За героїв ми приймаємо
Дурний заокеанський прототип.
Молодь деградує
І мова деградує
Деградує влада
Краде все більше і жирніше
Але ще дихає нація моя
Ще дихає мова і рідня
Не переведуться, козаки у полі
Не вмерла ще кохання волі
Якщо же вмруть, то заховають тут
І націю, що воювала,
Бо діди поступками навчили
Не здаватись, поки ще живі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470546
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 05.01.2014
автор: Одеський Западенець