Це було ще при Союзі,
Так,в Союзі ще -
Завітала раптом Муза
В бомбосховище.
Я фільтрую в протигазі
Клятий хлорпікрин*
І без курива,зараза,
Декілька годин.
Злий,як чорт,ніщо не миле.
Де то ДМБ,
Де роки мої щасливі,
Небо голубе?
В цьому Тартарі воєнних
Мабуть сотень дві...
Й раптом Муза - та до мене
В неземнім єстві.
О,моя богине,вибач -
Тут же скрізь "ОВ"!**
Дихати лиш в протигазі
Може все живе.
Це по-перше,а по-друге...
Ти прости мені -
Як побачать - крикнуть:"Нонсенс!
Баба на човні!"
І по-третє - ти до мене
Дійсно без табу,
Чи,можливо,я даремно
Розкотив губу?
І сказала Муза тихо:
"Я ж богиня все ж -
Не боюсь ні хлорпікринів,
Ні вогню пожеж.
Це по-перше,а по друге
Ти затям одне,
Що не всім дано на світі
Бачити мене.
Над сумним цим підземеллям
Перший дощ в маю
І пора тобі за справу
Братися свою."
-Мама міа! Що за справа?
Просто маячня...
Зрозумій - у нас військові
Зараз навчання!
-Добре,добре - це не страшно.
Є уже наказ -
Головком лише підпише
Й підеш у запас...
Вчора на загальних зборах
Ухвалив Парнас,
Щоб тебе в парнаські штати
Взяти на баланс.
І ніяких гонорарів,
Премій чи зарплат,
Бо наразі зажируєш
Пропаде талант...
Коника тобі в аренду
Виділив Парнас -
Зараз в нашій він конюшні,
Звуть його Пегас.
Коник,звісно,норовливий -
Це не "мерседес"-
Може вознести до неба
Й скинути з небес...
Так що знімеш портупею -
Й зразу ж на коня.
Зможеш втриматись на ньому -
Слава вся твоя!
Так і сталось - портупею
Дійсно скоро зняв
І Пегаса на Парнасі
Також відшукав.
І такий отримав клопіт
З коником отим...
Ворогам не побажаєш -
Просто мука з ним!
Ні вівса йому не треба,
Ні води весь день,
А лише поем,сонетів
І пісень,пісень...
Як сподобається пісня -
Золото не кінь,
А як ні - підкине задом
І тоді - амінь!
Так нападався вже з нього,
Так натовк боки...
І ніяких дивідендів,
Тільки синяки.
Із парнаської контори -
Аудит щодня -
Чи я добре доглядаю
Їхнього коня.
Не завод я,щоб клепати
Кожен день пісень.
Ще якби хто за шкідливість
Видавав женьшень.
Від життя такого скоро
Полечу й без крил...
Хоч низенько,та літає ж
Навіть крокодил...
Краще б я мовчав,бо коник
Заіржав:"Прощай!"
Й миттю зник десь за лісами...
Сам,мовляв,літай!
Жаль,бо звик уже до нього,
А тепер пропав -
Ні коня,ні портупеї...
Але ж я літав!
*Хлорпікрин - сльозоточива отруйна речовина.
** "ОВ" -отравляющее вещество.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470679
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 06.01.2014
автор: Михайло Гончар