Нема бажання щось робити
Після самотньої вечері.
Приречено чекаєш миті,
Як ніч стуляє чорні двері
І простір неба вкриють зорі
Такі байдужі і холодні.
Напівлежиш,очима вгору,
Істота немічна і квола.
І дивна велич,що довкола -
Краса і жах -
Яка безодня!
І моторош охопить душу.
Ти,ніби птах,що втратив зграю.
І ,начебто,летіти мусиш
Але куди і з ким - не знаєш.
2010 у Романках
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470704
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: віталій чепіжний