скільки хочеш цілуй її руки і вуста, і ключиці, й зап'ястя.
це тебе не врятує від муки. це тебе не приречить на щастя.
скільки хочеш вкладай її в ліжко та вливайся до неї під ковдру.
це, на жаль,тебе, любий, не втішить.це,на жаль,принесе тільки втому.
скільки хочеш будь з нею, хоч вічність. затуманюй їй очі собою!
та від мене чекатимеш вістей. бо лиш я тобі рідна до болю.
проклинай і кажи, що я грішна. що про тебе нічого не знаю,
що у тебе давно вже є інша. та вона тебе так не кохає.
проклинай і впускай мене в душу. і ромазуй вуста, мов помаду.
з суші в море і знову на сушу. я клянусь, це не схоже на зраду.
проклинай же мене скільки хочеш, запускай в мої вигини пальці
я віддам тобі все, що ти хочеш. лиш не йди ні сьогодні, ні вранці.
скільки хочеш цілуй МОЇ руки, і вуста, і ключиці й зап'ястя.
я тебе не врятую від муки. та лиш я принесу тобі щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470723
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: Жабокрик