Розірвані ночі іржавіють там, під ногами.
А над головою день розсипає свій сніг.
Ось тільки хотілося б зовсім не тими ходити шляхами.
Хотілося б клаптики ночі забрати з під ніг.
Так завжди буває, всі дні нам даються навіки.
Бо вдень живе розум, а серце в цей час тільки спить.
Бо день це для серця спочинок, відрада і ліки.
Так завжди буває - нам ночі даються на мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470758
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: Сторонній