Немає вічного нічого,
Не вічне людство і світи,
Та не турбує це нікого
Серед безладдя й суєти.
Для нас поїсти і попити
Та народити діточок
Є головним, щоби прожити
У миті вічності свій строк.
Усі думки і хвилювання,
Що зустрічаються в житті,
Загинуть з нами в час прощання
Й зотліють з нами в забутті.
Та ми надіємось на Бога
І закарбовуєм усе,
Що бачим із свого порога
І що цінуємо за це.
02.04.03.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470775
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: Георгій Грищенко