Бачить крізь сльози,
Одні руїни,
Геть ті погрози,
Не зігне спини.
Голову вгору,
Рівненькі ноги,
У лиху пору,
Зійшлись дороги.
Вихром крутило,
Гнуло додолу,
Тіло тремтіло,
Цур тому всьому.
Знов розминулись,
Їхні дороги,
Та не забулись,
Біль та тривоги.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/495-rozminulis-dorogi.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470835
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: Антоніна Грицаюк