Пада яблуко у траву-
Роздає подарунки осінь.
Вже два роки я тут живу,
А не звикну ніяк і досі.
Тут не те,щоб спинився час,
А усе якесь неквапливе.
І місцяне навколо нас
Чи байдужі,чи вже щасливі -
Землю порають по весні
І мугичуть свої пісні.
Небо вранці - як оксамит,
А повітря - так пий - не хочу!
Тільки серце,бува,щемить
Коли потяг вночі гуркоче.
2013 у Н.Санжарах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470869
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: віталій чепіжний