Спішу посміятись над всім,
Аби не заплакати гірко,
Що маю убогий я дім
Й в кишені протерлася дірка.
Що, наче вода у пісок,
Зникають здоров`я і гроші,
Й тріщить голова від думок,
Що більше на марення схожі.
Що дурнів не сіє ніхто,
Що дурні самі виростають,
Які в картузі та пальто
Над хмарами в мріях літають.
Що добре живуть на землі
Грабіжники знанні й великі,
А решта на їхньому тлі,
Як миші, сіренькі й безликі.
Не плачу, а тільки сміюсь,
Що я, самий більший невдаха,
Ще й досі живу й не здаюсь
Та все щось пишу, сіромаха.
26.03.03.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470998
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Георгій Грищенко