Ти був моїм… Лиш тільки мить одну.
Коротку мить, якої не вернути.
Чарівну мить, у прірви на краю
Стояли ми, всім світом призабуті.
Не знали ми, що все розсудить час,
Холодний, невблаганний і жорстокий.
Бо часу не було тоді у нас.
Не було днів. Годин. Не було років.
І ось – чужі… Як ще ніколи досі.
Але тоді, у прірви на краю,
Так ніжно пестив ти моє волосся.
Одну лиш мить… Лиш тільки мить одну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471061
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: гостя