Я не вірю у вашого Бога
Антропоморфного, доброго Бога
Дідуся із білосніжною бородою,
трохи схожого на Санту
(лише янголи замість оленів)
Що безтурботно сидить на хмарках
Чи літає десь у просто́рах
зі щокастими голими дітьми
І весь час цікавиться, як у нас справи
Я не вірю у вашого Бога
милосердного, доброго Бога
В того, що всюдисущий
І всемогутній
І втілення абсолютної любові
доброти
справедливості
І всепрощення
Бо якщо ваш Бог дійсно створив нас
за своїм образом та подобою,
то він певно жорстокий
лицемірний
зрадливий
і злий.
І це багато чого пояснило б.
П.С. Здається, я щойно вирішив вашу загадку?
даруйте, Аврелію
Та виправдовувати Бога -
на Бога!
ніби йому потрібні були б ваші виправдання
(припускаючи, що він існує)
Ваша теодицея більше не діє
монолітну гармонію світу
трохи складно помітити
в розчленованій плоті вагітної жінки,
що знайшли в бур"янах по обіді
Та Вам, певно, видніш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471081
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.01.2014
автор: Костя Небокрай