Мені часто сниться тихий вечір,
В даль дорога по селу лягла,
І берез схилились білі плечі
До духмяних квітів і тепла.
Обрій ген ліси оперезали
У далекій димці голубій,
І вечірні обриси лягали,
Тихим щемом в пам"яті моїй.
Мамо, рідна, дорога мамуся,
В клопотах хазяйства, у турботах.
Батько мовчазний, сердитий трохи,
Повертався вечером з роботи.
Рідні, дорогі мої, хороші,
Залишилися в дитинстві ви,
Ви живете там як дні погожі,
Серед вітру, квітів і трави.
Не вернути те дитинство тепле,
Бути там можливо лиш у снах,
І лежить земля могильним склепом,
На ласкавих маминих руках.
(вірші моєї мами Л. Є.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471114
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Сергій Ранковий