ЗИМОВЕ

Білий  сніг  летить  лапатий,
Це  робота  для  лопати.
Для  санчат  робота  гожа,
На  змагання  дуже  схожа.

Вже  помчали  ось  щодуху
З  гірки,  аж  свистить  у  вуха.
Чим  скоріше,  чим  скоріше,
Циферблат  секунди  пише.

Гірка  полум’ям  вже  дише,
Бо  мороз  червоно  пише;
ніс  і  щоки  рум’янить,
сам  лютішає  щомить.

Білий  сніг,  неначе  з  вати,
Кличе  в  сніжки  ся  пограти.
Морозець  хоч  дошкуляє  –  
Добрий  настрій  кожний  має.

Білий  сніг,  білий  сніг,
Наче  ковдра  біла  ліг
На  поля  і  на  ліси,
Майстер  дивної  краси.

Білим  снігом  замело
Землю:  місто  і  село.
Новий  рік  іде  до  хати,
Поспішайте  зустрічати!

Снігу,  сніженьку,сніжок  
Ти  -  зимовий    моріжок.
Вигадка  це  –  кожний  знає,  –
На  снігу  трави  немає.

Сніговиця,  завірюха,
Зайчику  кричить  у  вуха:
Утікай,  бо  замету,
Всі  стежки  пе-ре-ме-ту-у-у.

Заховавсь  хтось  під  ялинку,
Та  й  дрімає  на  килИмку.
Це  пустунка  наша,  киця,
солоденько  їй  там  спиться.

З  Новим  Роком!  З  Новим  Роком!
Потанцюємо  з  підскоком.
Круг  ялинки  в  коло  станьмо,
Щедрівочку  заспіваймо.

Морозенку  –    морозець,
Ти,  звичайно,  молодець!
Просимо  тебе  ми,  друже,
Не  щипайся  в  щічки  дуже.

Зимо,  Зимонько,  Зима!
Кращої  пори  нема!
Хіба  Осінь,  Весна,  Літо  –  
Їм  усім  радіють  діти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471304
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.01.2014
автор: Едельвейс137