Душа, дивилася на світ -
З повік, великими очима.
У серці вже холодний лід
І порожнеча за плечима.
Душа, горіла у вогні -
Ціле життя чи ні лиш на мить.
І відлетіли щастя дні,
Чом ж душі так серденько болить?
До душі кидали слово,
Таке важке - немов каміння.
Гостріш ніш ніж - слова мова.
І не чули душі моління...
І стала Янголом, душа
( І таке на землі буває.)
І лягла болем у вірша,
Чом болить? - кохання вмирає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471334
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Валерій Кець