Тупцюєм по скалках, питаєм поради...
Дивуємось: ми іще є?!
А ранок, безсмертний, мов Коннор Маклауд,
Укотре уже настає...
Минає каміння, висоти і дюни,
На двох, без всіляких карет...
Уперто стискає меча Масамуне
І рухається уперед...
Розміреним кроком, у заданий сектор...
Пісок, скорпіонів парад...
Розставлено віхи, прокладено вектор!
Такий він! Ні кроку назад!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Віктор Банар