Зандри десь там, за туманами.
Архіпелаги досягнуті,
Лиш териконів захланними
Йдуть за ярами ще клапоті.
Шудри, брахмани і кшатрії.
Антитіла б’ються спазмами –
Й очі тих ворогів партії
Сяють під кулями плазмою.
Я колихаюсь мембраною,
Стужею в небо здіймаюся,
Очі – палаючі гранули.
Болісно в атом згортаюся…
Одурманююсь опієм
Юнга, чи Скіннера, Фрейда.
Зараз із ними ми спробуєм
Альтернативу брейн-рейдові.
Вічно живе хай індукція,
Жебоніє моїми хай венами.
Десь в глибині є інструкція
Й код гетьмана з анафемою.
+ Просто будь патріотом.
12.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471418
Рубрика: Акровірші
дата надходження 10.01.2014
автор: Софія Костицька