Пухнастий злодій

 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471173

 Кажуть,  що  домашні  тварини  з  часом  стають  схожими  на  своїх  господарів  ...  Не  буду  заперечувати,  оскільки  мій  Маркіз  таки  перейняв  у  мене  мою  величезну  любов  до  шоколаду.  Уже  й  не  згадаю,  як  він  скуштував  свою  першу  цукерку,  але  як  він  викрав  у  мене  цілу  плитку  солодкого  дива  пам'ятаю  й  досі.
 У  Олі  була  підозра  на  діатез  -  кілька  червоних  цяток  на  щічках,  які  щедро  мазались  синькою  (замінником  зеленки)  .Все  б  нічого,  але  ïй  категорично  заборонили  шоколад.  Дитя  якось  не  особливо  засмутилось  -  ніколи  було  :  цілі  дні,  з  невеликими  перервами,  вони  з  пухнастим  другом  грали  в  квача,  а  от  я...  Промучившись  кілька  днів,  я  купила  собі  шоколадку,  розламала  на  шматочки  і  заховала,  щоб  донька  випадково  не  натрапила.
Спостерігаючи  за  біготнею,  я  потихеньку  дістала  першу  "дозу  "  і  насолоджувалась  "хлібом  і  видовищами  ",  а  подивитися  було  на  що.  Уявіть  собі,  як  по  хаті  тупотить  кучеряве  синьооке  і  синьощоке  (щойно  намазане  уже  згадуваною  синькою)  дитя,  а  за  ним  не  менш  тупотить  кіт,  у  якого  все  хутро  сторчма,  хвіст,  як  помело,  ще  й  місцями  проступа  пресловута  синька,  в  місцях  особливого  тертя  об  маленьку  подругу.  В  одну  кімнату  Маркіз  женеться  за  Олею,    в  зворотньому  напрямку  -  навпаки.  Час  від  часу  кіт  зачіпався  об  килим  кігтями  і  з  усього  розмаху  простягався  на  підлозі  ...
...Вклавши  увечері  спати  виморене  Янголя,  я  взяла  книгу  і  пішла  шукати  свій  скарб,  щоби  поєднати  дві  з  найприємніших  речей  в  моєму  житті  ...Сунувши  руку  до  першого  сховку,  довго  і  безрезультатно  шукала  свою  "заначку  "-  ïï  не  було.  Обізвавши  себе  за  те,  що  не  змогла  заховати  від  хвороï  дитини  спокусу,  пішла  до  іншого  тайника  ...знов  порожньо  ....Але  ж  тут  вона  не  могла  дістати  -  зависоко!  ..  Раптом  я  побачила  бічним  зором  якийсь  рух  у  районі  останньоï  надіï.  Повернувшись  в  той  бік,  я  побачила,  як  мій  Маркіз  дістає  шматочок  за  шматочком  заборонені  ласощі  і  наминає  ïх  за  обидві  щоки  ...Я  метнулась  до  тайника,  але  було  запізно  -  мені  дісталась  лише  обгортка  із  неповторним  ароматом  шоколаду  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471424
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Любов Ігнатова