(ретро, написане з 2004 по 2008)
1. Круті хлопці
Наче якісь екстремісти, виходять із парку з палками в руках. Бомбери додають їм грізного вигляду. Войовничо налаштовані, кремезної статури хлопці зметять усе на своєму шляху. Здавалося за ними тягнеться шлейф не одного темного діла. Не раджу нікому стати у них на шляху. .
Вони підходять до Церкви, роблять знак хреста і чемно долаштовують патики до прогалин в деревяному паркані біля храму.
2. Старість є дитячість
Двійко дзеркальних життєвих епізодів. Мати пеленає дитину. Уже доросла дитина доглядає за безпорадною хворою мамою.
3. Мухоловка
Мухоловка – циліндрична коробочка з дірками, там залітаючи дохнуть мухи які спокусилися на мухошиний наркотик. Чоловік спокусився на горілку і ніяк не може вийти з бару.
4. Неприродній об’єкт
Грибовицьке сміттєзвалище. Природа, ліс, раптом вибігає абориген і дивиться на сміття. Лісова людина палкою тикає об незрозумілі речі що валяються. Виделка стає засобом чухання, дзеркало – твердою водою.
5. Ісус
Я мрію зробити новий великий фільм «Ісус». Подібне як «Страсті Христові» тільки про життя Сина Чоловічого на землі.
Це буде велика історія про гідність людини.
Уявіть собі. В першому епізоді зображено велетенську білу планету. Тиша. З’являються зірки. Тут раптом пролетіла комета.
В наступному епізоді мала дитина покинута мамою у велетенському інтермаркеті. Всіма покинута дитина відчуває весь страх світу позбавленого любові.
Дітлахи, дружні, бавляться, трохи вдарять один одного, трохи сваряться. Тут один з хлопчиків падає з даху, вмирає, його друг підбіг і оздоровлює його (З відомостей апокрифів. Не знаю наскільки це можна показувати, бо кажуть що Ісус почав діяти тепіру після благословення в день богоявлення під час хрещення).
Паралельний сюжет про чоловіка який бачить що світ має свої певні закономірності. Він дуже нещасний у нього рідна дочка помирає. Чоловік бачить що вмирає і вівця і інше скотарство. Він протягом життя добре вивчив порочне коло смерті світу цього, бачить знаки що його дочка помре, вона мусить померти, бо такі закони цього світу. У нього погіршуються стосунки з дружиною, він нічого не чекає, життя має один кінець, життя позбавлене сенсу.
У звичайний сірий день чоловік зустрічається з Христом. Його «вірую, поможи моєму невірству» - стає лейтмотивом всього фільму. «Таліта кум» (Дівчино встань) – меседж що Господь прийшов сказати кожній людині на землі.
6. Загальна фотографія
Живе відео. Всі вмощуються для знимка.
7. Дитинство
Чорно-білі кадри дитячих років незнайомого малюка. Ось він посміхається, його перші кроки, мама лагідно пригортає малого до себе. Ехо звук – «Адольф». Спокійна музика Вагнера.
Кіно бажає показати що немає поганих людей є погана брехня яка людей обдурює. (Про Адольфа Гітлера фільм якщо ви не зрозуміли)
8. Дзвонар
Чорний колір – поглинаючий колір усіх кольорів, кажуть в ньому перехід у інший вимір.
Монахи вибігають з Церкви, щасливі як діти, обганяють один одного дзвонити у велетенські тантари.
Зріле лице молодого інока обливається слізьми – він бачить електричні дзвони, а це означає що він більше не потрібен.
Із серії антинтехнологізму.
9. Кульки
Коли любиш то не соромно, коли надієшся то ждеш на площі як дурак. Хлопець чекає дівчину з гелевими кульками в руках. Дівчина запізнюється на довго. Через 10 годин незворушне лице хлопця втратило радість, а кульки повітря.
Може хтось і любить ціле життя, але гелеві кульки тримають всього лишень 10 годин.
10. Народитися знову
Мчить велосипедист, його ледь не збиває вантажівка. Ще задиханий, роздумає над тим як йому повезло. Він заново народився! Йде святкувати, пригощає тортом, роздає цукерки. Це вже восьме день народження цього місяця, завтра можливо він народиться знову.
11. Розмова в космосі
Диспетчер зі землі до космонавта.
- Гарі, що ти бачиш?
У відповідь тиша.
Зі сторони мальовничого космосу американський космонавт спостерігає за велетенською черепахою, яка тримає трьох слонів що отримують нашу землю.
Якщо вам сказали що земля кругла, це не означає що це так.
12. Циган виблюдок
Жінка не дала милостиню цигану, що підбіг до неї із простягнутою рукою. То якийсь брудний злодійкуватий хлопець із огидної шайки дармоїдів. Вона лише здивувалася чому такий білий хлопець водиться разом із циганами.
Жінка так і не дізналася що цей замурзиний смердючий виблюдок її син якого в неї викрали багато років тому.
13. Розмова паспортистки з безпритульним
- Як ви доведете, що існуєте, якщо у вас ні паспорта ні свідоцтво про народження.
14. Втеча від смерті
На стадіоні біжить чоловік літнього віку. Збоку (не на самій біговій доріжці) стоїть біла смерть з косою і кличе: - іди сюда Вася. А дідок навіть не обертаючись строго відповідає - я не маю часу, я бігаю.
15. Дзеркала
Кліп. Під хорошу музику по центральній частині міста іде чоловік, сумний, недобрий, не поголений. Злий на людей він хамить людині яка зачепила його збоку. І тут раптом замість облич перехожих з’являються дзеркала в яких наш герой звісно бачить злого, небритого себе. Він наляканий і збентежений, приходить до дому, голиться, вішає посмішку на своє обличчя виходить знову на вулицю і в дзеркалах бачить уже зовсім іншу картину.
16. Кава
Це і може бути реклама марки кави. Події розгортаються у Львівському Антикафе «Комуна».
- Скільки у вас коштує чай?
- Безкоштовно, ви підходите, собі берете самі. Це у нас безкоштовно.
- Уу… файно, а какао?
- Какао, капучіно, сік, все безкоштовно.
- Дайте будь ласка каву!
- Ой вибачте, кава у нас 40 гривень.
- Дайте будь ласка каву!
Сум
Хлопець подивляє у вікно із сумом розмішане засіріле небо. В кімнаті темно, самотній сам один не має навіть для прибрати у кімнаті. Не хата а одиночна камера, трупінград – подумав хлопчина відставивши порожню пляшку на бік.
Вийшов у двір, де нікого не було. Почав смаркатися, з носа потекла кров. Стомлений від жорстокої реальності юнак ліг на лавку, дивився догори. Вербові гілки наче вії що прикривають темні очі похмурого неба.
Переповнений тролейбус одною бабусею до якеї хотів був щось сказати, ледь привіткривши уже рота, знов поглинувся у сум.
На кінець заходить до храму, єдине світле місце у цьому сірому світі. Свічки, багатоколірність, гамір, розмови, поцілунок миру. Там хлопець залишиться на довго допоки не приїдуть його мама і його священик тато.
Хамство допомоги
В маршрутці чоловік літнього віку починає штовхати, ставати на ногу, з викриками «не тисніть мене своєю сумкою». Виявляється пенсіонер, боячись сказати прямо, таким чином відігнав злодія що майже заліз у кишеню цієї пані.
У транспорті
Хлопець поспішив зайти у переповнену маршрутку. Змовчав наперекір несправедливому звинуваченні адже на ногу старався нікому не ставати. Не відмовив передати гроші хоч стояв на одній нозі. Коли жінка із дитиною намагалися вийти з маршрутки, хлопець взяв дитину на руки і переніс її зі сходів на вулицю, за що отримав чарівне дитяче «Дякую». Коли людей стало ще більше він змовчав коли йому стали на ногу і боляче запхали парасолю між ноги. Коли зявилося вілне місце він віччливо запропонував сісти тим хто був поряд. За 15 хвилин їзди в громадському транспорті було зроблено дуже багато. Знаєте, я б сказав це національний герой.
Рибка
Чоловік переживає важкий, невдалий день. В хаті акваріум аж засмердівся. Виявляється що такий неуспіх через байдуже ставлення до свого маленького безмовного друга. Рибка Фелікс отримує порцію довгоочікуваного корму, господар виграє лото. Головний герой починає чистити акваріум, відтак очищується його життя.
Чуттєвий дивак
Підійшов до жебрака, поговорив з ним. Побачивши пораненого голуба, він вибігає з маршрутки, бере його на свої руки і плаче над ним. Зі сльозами на очах дивиться яке прекрасне дерево. Мабуть він не зі світу цього, або в тому світі звідки він набагато гірше що він так тіщиться цим.
Сатисфакція
Викладач читає лекцію про культурний секс, розказує про СНІД та інші венеричні захворювання і роздає презервативи. Один сміливець підняв руку і запитав
- у вас є дочка?
- є – відпоів той
- скільки їй років?
- 18, а що?
- Тоді познайомте мене з нею і дайте декілька презервативів.
- Для чого, щось я не розумію – обурився професор.
- Буду сумлінно виконувати те що ви пропагуєте – твердо сказав студент.
Історія складена в контексті реальної проблеми в Україні коли держава презервативами пропагує розпусту.
Forest Gamp 2
Він завжди зауважував те на що інші не зверають увагу. Постійно піднімав цукерки з підлоги і їв їх. Тільки у 18 років дізнався що подарунки під подушку йому кладе не Святий Миколай.
***
В нашому житті існує така безапеляційна штукенція як вибір. Його потрібно проводити щоразу і від правильності чи не правильності вибору залежить все наше майбутнє, звідси майбутнє нашої подоби.
Коли тобі двадцять чотири і близькі втовкмачують «Пора тобі женитися». Ге, думаєш, « А шо нормальна дівчина, напевно кращої не знайду, чи знайду?»
Це щось схоже, коли стоїш на зупинці о 22.50 знаючи, що маршрутки їдуть до 23.00, а деколи і до 24.00. Під’їжджає маршрутка, яка їде в сусідній район, думаєш: «Ну що сідаю, перейдуся 20 хв до дому, бо коли не поїду то буду йти пішки дві години. Але ні ще повинна їхати маршрутка, яка їде прямо до хати… ».
Чекаєш, і знаєте що? Через 10 хв. приїжджає маршрутка яка їде туди ж що і попередня. Тут вже без питань сподіватися нема на що і сідаю на ту маршрутку, а варіантів продовження розвитку подій могло бути безліч.
Та може це ще не 22.50, можливо маршрутки ще їздять.
***
Одного разу молодий хлопець покохав вродливу дівчину. Справи пішли добре, вони почали зустрічатися та він ніяк не міг завоювати її прихильність до кінця.
Одного разу дівчина якось сказала що їй завжди дуже подобалися хлопців із шрамами на обличчі.
На другий день юнак мав необережність порізати собі лице аби задовольнити похоті дівчини. При наступній зустрічі дівчина хлопця вказала йому на скроню і додала «Ти дурак…».
З того часу вони ніколи не бачились. А хлопчина тішився своїм коханням на одинці.
***
Пам’ятаю коли вчився в університеті, разом з одногрупниками часто бігали у сусідній магазин аби скопіювати лекції. Продавцем у тому магазині був нервовий, злий чоловік, який щоразу кричав «Закрийте двері», «Не можна зразу сказати скільки сторінок ксерити». Та от на 3 курсі, коли я зайшов в магазин, продавець наче ощасливився, приємно жартував з нього сміялися всі присутні. Зайшов вдруге, втретє людину наче поміняли, сміх і радість у копіювальному центрі. Це мене дуже вразило і коли я висловив здивування своєму другові він вказав на рукав продавця без руки, який запханий у кишеню. Виявляється чоловік нещодавно відрізав собі руку на пилці.
Мені і раніше казали, що такі життєві події повністю змінюють психологію людини.
Давайте будемо щасливі вже бо інакше життя нас зробить щасливими.
***
В кінці липня 2008 року дізнався про те, що мене не взяли на магістратуру державного замовлення я сказав „- Ніколи не думав, що можна вигравши програти ”. Після чого ходив і переповідав усім, що життя прекрасне і всі бажання здійснюються. Одного разу завів розмову з одним побратимом, кажу „ – радуйся з початком відкриття олімпійських ігор 8.08.2008. о 8 год, 8 хв, і 8 сек всі мрії здійснюються”, „- чому ж тоді розпочалась війна у Грузії” запитав він. Не знав, що відповісти, зараз думаю: „Тому що, війна це чиєсь бажання!!!”.
***
Пригадався один випадок з мого дитинства. Маючи 7 років улітку відпочив в селі. Щасливий бігав по подвір’ї, зустрічав сонце і провадив його поглядом коли воно сідало. Думаю тоді мій внутрішній світ був найширший і найпрекрасніший за все життя. Завдяки моїй бабусі яка примкнула мені основи християнської моралі та української культури, я вірив що все можливо. Вірив, що коли попрошу в Бога, щоб я полетів то неодмінно полечу. З самого ранку стояв посеред подвір’я і підскакував з надією зависнути в повітрі. Цілий день пробував і не покидав здавалося б безглуздого, непродуктивного заняття. У вечері під бабусині слова „Вже пізно, іди до хати, їсти і спати” важко зітхаючи ішов до дому. Думки польоту не покидали мене і в ліжку, можливо саме тому снився сон в якому я виходжу на подвір’я і відриваюсь від землі. О, тоді я літав куди хотів, у лісах, над річкою, в ці місця де ніколи не був. Через декілька літ ходив в сусідні села і там бачив ці місця зі сну, але то вже інша історія. Повірте мені, це було наскільки реально, що коли в дорослий час зазнаю духовного піднесення одразу згадую те відчуття. З часом все забулося, а зло у вигляді ненависті, страху, брехні, кар’єри, заздрості і ліні, все нашаровувалось і нашаровувалось на мене, засмітило всю свідомість до кінця.
***
Іду по вулиці, чую, якийсь підпанок бурмочить собі під ніс: «Зле, ну ніякої романтики, Кличко знову виграв».
Тим людям ніколи не вгодиш. От така життєва філософія, коли все добре то нам зле.
***
Цікавий вчитель з філософії розказував, що неможна носити хрестики, а особливо на шиї, хто буде носити хрестики той не здасть іспит. Учні як справжні Християни перед екзаменом познімали христи. Філософ поставив таким учням двійки аби не розслаблялися.
***
Пригадую, коли вчився в університеті на 4 курсу по телевізору йшла популярна передача «100 Великих Українців» аби Степан Бандера переміг, я ходив по корпусу і позичав мобільні телефони моїх друзів і голосував. Мого найкращого українця пізніше засудили, але суть не в тому. Я забув віддати одногрупнику телефон. Коли я сів у громадський транспорт його телефон почав бринькати. «Дивно, грає десь там якийсь телефон, а люди дивляться на мене. Що за ідіот не може вимкнути мобілку, який всім так заважає». – думав тоді я. Коли вийшов з маршрутки зрозумів, що той ідіот – то я.
Якщо, у маршрутці дратівливо пищить телефон і придурок-власник вже п’яту хвилину не піднімає його, то задумайся можливо телефон грає у тебе.
З того часу я почав думати перш ніж когось критикувати і звинувачувати. І взагалі перш ніж когось ганити подивися на себе в дзеркало.
***
Мене вразила розмова з одногрупником під час відпочинку на морі. Здавалося б я знаю своїх друзів і з Віктором ми друзі не розлий вода 2 роки. Не було що робити і я запитав: «А чому ти пішов на пара медичну спеціальність, навіщо тобі це?». Виявляється у нього був рідний молодший брат, хворий на дитячий церебральний параліч. Хвора дитина потребувала догляду, часто знайомі не знали що в хаті така біда. Одного дня Віктор прийшов до хати і побачив заплакану маму, він зрозумів брат помер, помер його брат якого він так любив. Раніше він цього ніколи не розповідав.
Надзвичайно прикро за мою байдужість. Я не цікавився своїми друзями про їхні переживання, проблеми через те картаю себе.
***
Насправді сьогодні не більше стихійних лих, війн, всяких бід. Справа в тому що тепер інформаційне суспільство і телевізор годує нас негативною інформацією. Раніше не було інформованості не було і стихійного лиха. Не потрібно панікувати.
***
Тато розповідав як ще молодим, приїхавши зі сила до Львова і пішов працювати на завод. В перший тиждень батько був відряджений на змагання з лещатарства (лижні перегони). Тато виграв ці змагання. Після такої перемоги тата вигнали з роботи бо ці змагання повинен був виграти якийсь чільник комуністичної партії.
При гнилій політичній системі вигравши ти програв. Прийшла демократія (від слова демон – лихий, влада лихого) і все ще більше перекрутилося, перемога стала протилежним – грошима, а гроші стали мораллю.
***
У цій книзі я розповідаю історії, які мене вразили. Нехай це буде банально, але мені запам’ятався Тиждень прощення, його ми відзначаємо перед Великоднем. Саме тоді «найкультурніше» дівчина з моєї групи підійшла до мене і попросила пробачення за вчинки протягом року. Так вона запровадила традицію обіймати один одного і прощати. Цей тиждень робив дива, всі обнімалися і говорили приємні слова. Ця традиція поширювалася і на інші групи, студенти всього інституту немов подобрішали у атмосфері щастя.
Ми ще дивуємося добру, але вже давно не дивуємося злу. Це пора змінювати.
***
Ніколи не варто розчаровуватися у прикростях, які трапляються на нашому життєвому шляху.
От наприклад мій дідусь воював в складі радянської армії (а інший дідо до честі в УПА) і коли. Моя мама не поступила в університет на факультет фізики, тоді це було велике розчарування, але поступила на педагогічний. Мати багато років вже працює завідувачем дитячого навчального закладу і щаслива завдяки своїй професії.
***
Пригадався один випадок з мого дитинства. Маючи 7 років улітку відпочив в селі. Щасливий бігав по подвір’ї, зустрічав сонце і провадив його поглядом коли воно сідало. Думаю тоді мій внутрішній світ був найширший і найпрекрасніший за все життя. Завдяки моїй бабусі яка примкнула мені основи християнської моралі та української культури, я вірив що все можливо. Вірив, що коли попрошу в Бога, щоб я полетів то неодмінно полечу. З самого ранку стояв посеред подвір’я і підскакував з надією зависнути в повітрі. Цілий день пробував і не покидав здавалося б безглуздого, непродуктивного заняття. У вечері під бабусині слова „Вже пізно, іди до хати, їсти і спати” важко зітхаючи ішов до дому. Думки польоту не покидали мене і в ліжку, можливо саме тому снився сон в якому я виходжу на подвір’я і відриваюсь від землі. О, тоді я літав куди хотів, у лісах, над річкою, в ці місця де ніколи не був. Через декілька літ ходив в сусідні села і там бачив ці місця зі сну, але то вже інша історія. Повірте мені, це було наскільки реально, що коли в дорослий час зазнаю духовного піднесення одразу згадую те відчуття. З часом все забулося, а зло у вигляді ненависті, страху, брехні, кар’єри, заздрості і ліні, все нашаровувалось і нашаровувалось на мене, засмітило всю свідомість до кінця.
Те що неможливо на яву можливе у снах. Те що не бачили на землі, побачимо на небі.
Чого не літаєш бо не мрієш, не мрієш бо не хочеш.
***
Впізнали секретаря обкому і дали йому їсти. Хоч той колись переслідував їх.
Таким чином розривається порочне коло зла.
***
Невигадана історія. У моєму селі, хлопець повертаючис з армії, скучивши заходить до кращого друга, зустрічає його ще на вулиці, вітається, обнімається. Друг пропонує зайти в гості і почкати його та.
З усмішкою на обличчі дембеліст вітається з батьками: - я бачив вашого Андрія.
На обличчі батьків постав дивний подив: - але він два тижні як помер.
***
Один творчий тренер примусово виганяється з роботи. Той холоднокровно і далі приходить на роботу і як нівчому не бувало уже безоплатно тренує дітей.
- Андрій Миколайович – ми вас вигнали, ричала до нього адміністрація
- Звідки? З вулиці?! – відповідав той.
***
Тест на вільність:
Чи зможете ви зробити так щоб ніхто не знав?:
1. порвати купюру в 100 грн.
2. чи готові ви вийти на сцену і ляпнути якусь нісенітницю;
3. просити милостиню
4. здати сесію на відмінно
5. а потім здати екзамени на 2
6. тиждень працювати для хворих просто так
7. ніколи ні при яких обставинах не давати взятку
8. кожен день бігати і обливатися холодною водою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471476
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Андрій Дацків