Вечірні сутінки пробігли,
краплинами зимового дощу.
Моє кохання невловиме,
як я тобою дорожу.
І плаче серце
дзеркальними сльозами.
Де ж ти мріє,
чому блукаєш у саду.
Вечірні зорі небо вкрили,
ніяк до тебе не дійду.
Може втомив
безсонними ночами.
Кохав, леліяв
троянду молоду.
Ти вкрала сон, тепер між нами
палає багаття, любовного дощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471560
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Віктор Варварич