Тягнуть віз у різні боки,
З возом тим для них мороки,
Мов той лебідь, рак і щука,
В байці цій для всіх наука.
Віз стоїть іще до нині,
Так у нас на Україні,
Майдан гуде, майдан вирує,
Хто ж тим возом в нас керує.
Мовби в Євро вирушали,
До Росії завітали,
Там поклони чолом били,
Трохи воза підмастили.
Розвернули його в бік,
Тут народ підняв вже крик,
А керманичі керують,
Возом люд увесь бунтують.
Мов щосили волочуть,
Воду в ступі все товчуть.
Так минає день за днем,
Віз стоїть трухлявим пнем.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/503-tyagnut-viz.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471594
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Антоніна Грицаюк