Я знаю: завтра крiзь мене почне проростати трава.
Та це мене не бентежить, скорiше -тiшить.
Закотилася згаслим сонцем перестигла моя голова,
а очi - як жаль!не побачить нiхто! - за небо тепер голубiшi.
Ще тремтять в переможця руки - не на користь мою двобiй.
Ось - мiй Ворог. В долонях - меч,що рубав умiло.
Переможного маршу звуки надi мною кружляють,мов рiй.
Та крiзь мене ростуть - вже ростуть! - неймовiрно зеленi стрiли...
Я травою, травi, трава... Я стебельцем гнучким - крiзь ребра...
Я - до сонця, до синiх зiр, крiзь холоднi морози згуб.
Переможцю, колись i ти упадеш - вже не чуючи неба.
Я травою - цiлунком нiжним - доторкнуся, прощаючи, губ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2014
автор: уляна задарма