ми так давно вже
не мовчали
і не дививлись очима
на руки одне одного
подивись може там
були опіки від сонця
яке я кожного дня тобі
запалюю і зігріваю
дивись там у хмарах
застигає молоком місяць
і мої зірки йдуть до нього
так як ти пливеш
на човні щоночі
в мої вільні думки
не поспішай шукати
лік хвилинам
вони давно вже посипались
з піском далеких караванів
вони давно захололи
на дні
а тобі тепло?
я ж кожого дня
запалюю тобі
сонце
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471675
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Олеся Новик