Світ зробити
Добрішим, чистішим, багатим.
Щоб істину цю осягнуть-
Хтось має себе подолати,
Хтось жертви понести і втрати,
Хтось – просто завершити путь.
Хай в золоті
Стіни, підлога і стеля –
А ви заперечте мені:
Планета – чи куля, чи еліпс –
Для неї – ми всі менестрелі,
Ми всі у одному човні.
Сотворено Богом
Все спільне для ойкумени:
І сонце, і небо і твердь.
Чому ж у погоні шаленій.
Заради своєї кишені
Ми сієм нещастя і смерть?
Залишим
Новим поколінням,
Що прийдуть небавом по нас:
Не землю – змертвіле каміння,
Не ріки – оголені ріні,
Не небо – дірчавий палас.
І хто нас –
І правих, і різних
Зуміє таки зупинить?
Ще поки не стало запізно
Прохати Всевишнього слізно –
Самих нас від нас борони!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471719
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: stawitscky