Сон на повіках. Мені здалося
У тебе на грудях квітне калина.
Лоскоче місяць моє волосся
І я біля тебе – спляча дружина.
Падають зорі на наше ложе,
Кладе акорди солодка тиша.
У полі вітер забув негоже,
І ми вже інші. І я вже інша.
А на повіках заснули чайки.
Вони там мріють про казку ночі,
Бо там планети забули ранки,
Де дві комети, то твої очі.
І я в тумані, в калини цвіті.
Колись віночок зроблю із ягід.
Крім нас нікого нема на світі
Як зустрічає нас сонця захід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2014
автор: Галина Кудринська