Я живу у складну добу,
Не доба це, а ціла ера.
Якби взяв хто у руки лупу,
Та й побачив, що в душах фанера.
Заблоковані ноти сплять,
Це, звичайно, у кого існують,
Та у більшості просто болять,
А ще де в кого змалку ночують.
Це колись були скрипки в душі,
А хоча, я не жив і не знаю.
Може, ми всі пропащі, чужі?
І даремно цю думку плекаю?
Ми байдужі, скажу лиш одне,
До сусідського, братського, свого.
Все чекаю, що грім рубане
І пробудить усіх від отого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471798
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Андрій Конопко