**** Чи зуміємо зібрати крихти? ****

ЗА  МОТИВАМИ  ТВОРУ:  "Мить"  АВТОР:  Любов  Ігнатова

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471490

******************************************

Знов  дивлюся  у  своє  вікно,  
змочене  зимовими  дощами,
Чи  то  сльози,  чи  твоя  любов  
розтопили  хмари  із  снігами.
Може  ти  забула,  й  витерла  сліди  
з  фотокартки  старої  помади,
Може  розірвала  клаптями  її,  
і  пустила  лютими  вітрами.

Хилить  вітер  стомлене  чоло,  
одинокої  тополі  між  домами,
І  палають  вогники  квартир  
новорічними  яскравими  вогнями.
Тільки  я  стискаючи  в  руці,  
аж  до  крові,  новорічну  зірку,
Пригадаю  очі  кавові  твої,  
й  з  ніжністю  замріяну  усмішку.

Занесла  нам  віхола  шляхи,  
загубились  ми  у  своїх  душах,
Не  судити  нам  чужі  гріхи,  
а  ховатись  у  задушних  мушлях,
Сполохом  ксеноновим  була  
наша,  двох  комет,  небесна  зустріч,
Розлетілися  осколки  навмання,  
розтинаючи  без  того  різну  сутність.

Чи  тепер  шукати  нам  шляхи,  
чи  зуміємо  зібрати  крихти,
Ще  не  згаслої  у  холоді  душі  
й  не  воскреслої  любові  ліки?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471800
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Сергій Ранковий