Земле моя, материнська основа,
Батьківська хата, що силу дала,
Чом лиш в сні повертаюсь я знову,
Час уже в старість уже віддаля?
Виріс я там, де гора крутолоба,
Берег розлогий, під вербами -став,
Там, де у пояс трава для худоби,
Трави косив я, копиці складав.
Там, де в мої ще дитячії роки
Знав я роботу в важкому поту,
Де край дороги тополі високі
Нас проводжали в дорогу важку.
Потім навчавсь, розминувся з братами,
Там у степу на широких вітрах,
Далеч з тих пір простяглася між нами,
Кожному доля відміряла шлях.
Скільки вже звідано і пережито,
Внуків своїх у далекім краю
Я вже навчаю по совісті жити,
Вірно обрати стежину свою.
Тільки у сні долинаю до хати,
Знов у дитинство далеке моє,
Там, де капусту з відра поливати
Вчила матуся, що в сні постає.
Земле моя, материнська основа,
Батьківська хата, що силу дала,
Заново бачу у сні тебе знову,
Тільки що старість мене віддаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471817
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Анатолій Сулим