Я наче осінь сіра і холодна,
брудна від цих байдужості людей,
ти як весна,чаруєш всі довколи
спокійний, впевнений і сповнений ідей.
Байдужа я до золотих світанків,
нестримна втім,до сутінків ночей
тобі не зможу дарувати поцілунків,
і не забуду твоїх доторку очей.
Та не мені підвладні всі довколи,
тобі мене потрібно ще пізнати
повір мені я чесна як ніколи,
не зможе осінь весну покохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471860
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: янгол з душею