Оця зима – без снігу, без любові!
Яка сумна невизначеність дня!
Хоч ніч холодна, день то супить брови,
То підморгне у простір навмання.
Ніщо не стрепенеться. Мов не чує
Ні дотику зими, ні подиху її.
Мороз у місті при землі ночує,
А вранці відлітає у гаї.
І вкотре знову небо сіре-сіре.
Якби то осінь, то пролився б дощ.
А я зими чекаю, як в Сибіру:
Вогонь морозу, сажень сніжних товщ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471875
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Nelli O