В тропіках мавпи проживали,
Грались, по ліанах стрибали...
Та ось наближався сезон дощів,
Не звикли тварини до холодних днів.
Вирішили всі світлячка шукати,
Свої тіла отак зігрівати.)
І ось усі навколо нього стрибали,
Пташка недалеко в небі пролітала.
А крила у неї були золоті,
І голос співучий і вдень і вночі.
І щебече мавпам «Світлячок- не вогонь,
І він не зігріє холодних долонь....».
Вони розізлились і її зловили,
«Що ти, пташко, знаєш?»- і руками вбили.
Отак ще всю ніч вони пострибали,
На ранок від холоду усі повмирали.
Хоч і зла неправда силу часто має,
Істина віками вже перемагає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471971
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2014
автор: Небесна