***

Вечірнє  сонце,  дякую  за  день!  
                                                                   Ліна  Костенко

Я  знову  сонцю  дякую  за  мить,
Що  днем  погожим  промайнула  нині,
За  той  останній  промінь,  що    горить,
Блідим  огнем  по  заспаній  долині.
Вечірнє  сонце,  дякую  тобі,
Серед  зими  за  марево  червлене.
І  хоч  мороз  у  зброї  до  зубів…
Тож  хай  там  як,  а  ти  було  у  мене!
Тобі,  стоясне,  вдячна  за  «колись»,
За  «що  було»  й  усе,  що  має  бути
За  те,  що  й  досі  тягнуться  у  вись
Мої  думки.  За  те,  що  не  забуте,
Неподоланне,  вічне,  наче  світ.
За  слово  правди,  що  зазнало  муки.
Вечірнє  сонце,  дякую  тобі
І  піднесу  в  молитві  вдячно  руки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472007
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2014
автор: Леся Shmigelska