А я кричу, ніхто не чує
Я ж так благаю, та не рятує
Мій крик такий терпкий до болю,
Рятуй мене, візьми мене з собою
А я біжу , все далі й далі
Не можу зупинитись серед гаю
Серед пустелі, я б так сказав
Це все пусте , що дивиться у даль
Кажуть відпустити , щоб прийшло нове
Але нове не буде , якщо не було старе
І як мені тепер стояти
Якщо коліна вже болять благати
Я все біжу, та не шукаю рим
Вони самі шукають мене там де є мій дим
І все так знову , аж до болю
Рве як бомба , краде з собою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472116
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2014
автор: Малий Повідач