Не судіть…

Край  дороги  самотня  повія...
Хтось  її  зневажає,  напевно.
Ремесло  це  -  розбиті  надії
І  життя  безпросвітнє,  непевне.
Не  судіть,  бо  буває  усяке,
Може,  це  -  та  остання  краплина?..
Їй  зневажливий  погляд,  як  цвяхи
В  прижиттєву  її  домовину...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472125
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 12.01.2014
автор: Патара