Як в джунглях дрімучих,
В нас сила - закон,
І владі імущих
Нема перепон.
Чудна в нас країна,
Терплячий народ,
Простая людина
Стражда від незгод.
Незгода панує
У нашім краю,
І кожен будує
Країну свою.
В комуну прямує
Червоне капе,
Громада бідує,
До ринку іде.
Страждають без їжі
Всі люди прості,
Гуляють в Парижі
Бандюги круті.
Незгода в суспільстві
Великеє зло,
Страйкують умільці,
І гине село.
Терору бажають,
Крутої руки,
Вождю покладають
Червоні вінки.
Той кличе до рабства,
До волі не звик,
До бідного братства,
Щоб скніти весь вік.
Хто в ліс, хто по дрова,
От так ми й живем,
Земля в нас чудова,
До згоди всіх звем.
Покиньмо незгоди,
Мета лиш одна,
Жили щоб народи
У світі добра.
28.06.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472168
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Жора Грищенко