Туманний саван одягла природа,
Дерева оповив сріблястий дим.
Невидимо король туману бродить,
І шлейф печалі тягнеться за ним.
Не день, не ніч, а сіро-сонний вечір
Плащем із хмар накрив похмурий світ.
Кульгає вітер поступом старечим,
І розкидає ноти дощові.
Туманне царство заметіллю марить,
Благає січень снігу в короля,
А той мовчить… Лиш сіє сонні чари,
Як зерна смутку на пусті поля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472285
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Лілія Ніколаєнко