Давненько не писав щось про кохання,
Любоф-моркоф і "прочії діла".
Безсоння марно мучає до рання...
Куди подівся лірика талант?
Хтось має, як здобуток, за плечима
Вже сотні три віршів про почуття, -
Не "ліпиться" з рядками це сумними
Про повсякденне злиденне життя.
"Банальщини об'ївся хлопець дивний", -
Потичуть пальцем, щедро осміють,
А може ще й почую осуд гнівний,
І критики зженуть на мені лють...
"Відкрий очиці, подивись навколо -
Скрізь квітки та прекрасні почуття,
А ти якийсь, напевно, мозком кволий, -
Все про політику, гріхи та каяття!"
Так...мабуть, люди, світ перевернувся.
Шаленство почуттів і пристрасть скрізь.
Не бачимо самотньої бабусі,
Що в злиднях вже не може стримать сліз.
Щоденно матюки із уст дитячих,
У Раді - знов брехня і мордобій,
З цигаркою і пивом йдуть дівчата,
Для них культура - то гнилий відстій.
Куди не глянь - одні заробітчани,
Не знаю вже країн, які без нас.
В під'їздах і підвалах - наркомани.
Таке воно - життя, що без прикрас.
Пишіть і далі про "любві окови"
Рум'яні перси, тонкий обрис брів.
Це, звісно, актуальніше, панове,
Чим речі, що я нагло вам наплів.
2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472324
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Олександр Обрій