Ну що усім від мене треба?
Не сонце я, не зірка з неба.
Я - не така, як ви хотіли.
В мені душа! Ви - пустотіли.
Дарма мене агітувати!
Бо що ж мені, як вам, кохання ждати?
О ні! Я не бажаю духу страти.
В мені життя! І волю хочу я пізнати!
Не вірю я у здійснення бажання.
Буття в усіх одне - страждання!
Я хочу справжню суть пізнати,
А не у мареві десятиліттями витати!
Ей! Зупинись! Кого ти дуриш?
Навіщо алгебру життя ти зубриш?
Нікчемний світ! Нікчемні люди!
Ми йдем, минаючи гаї, дахи, споруди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472366
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Магура