Люблю, коли гори падають з плеч:
Такого за гроші не купиш.
Люблю поринати у щирість малеч,
Тренуйся такому, бо згубиш.
Коли мені важко, я вгору іду,
І знаю, що гірше - то краще.
Я ж з себе зриваю ліниву сльоту,
Кую у собі непропаще.
Люблю, коли гори падають з плеч,
Та швидко нові накладаю.
Сізіф котить камінь з далечей в далеч,
І шлях цей я теж обираю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472476
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Андрій Конопко