Кава, чай, цукерки, Інтернет...
Кожен день отой замінний мед.
Тисне душу прісна ця їда.
З поли ночі виє самота.
Хоче серце, щоб жила любов,
І не чай, вона зігріла кров.
Щоб кохання, вимріяне в снах,
Лилось справжнім медом по губах.
Щоб життєві труднощі - на двох,
Щоб деліт із долі болю мох.
Щоб не Я, не Він, а Ми із мли
Вийшли, свій світанок віднайшли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)