Усе на світі так старіє з часом!
Старіють речі, люди і міста,
Сьогодні іздимо ми першим класом,
А завтра виявиться подорож стара.
А час біжить невпинно, невловимо
Тікаючи крізь пальці, як вода
Я так благаю: Господи помилуй,
Що я на світі грішною була!
Спіймати б мить, вловити б серця стуки,
Так,щоб назад не було вороття.
Бо хтось із нас народжений на муки,
А хтось народжений " для вічного життя" .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472594
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Лейла