Якби могла, то б зазирнула
по той бік сонячних світів,
руками всесвіт огорнула
аби в гріхах не спопелів.
В руїнах заздрості, розпусти,
брехні, страждань і вічних втрат
наш добрий Бог нам все відпустить
та чи пробачить рідний брат?
Куди не глянь усюди морок,
що не скажи - у слів є тінь.
Сама ж людина собі ворог,
який не відає сумлінь.
03.11.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472787
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Ксенія Фуштор