Борись, країно. Не лягай під гніт
Миршавих товстосумів невгамовних.
Твої сини - незламні, як граніт,
Земля парує там, де їхній слід,
І кожне серце сповнене любові.
Тримайсь, країно. Зброї не складай
І стягів не ховай в комору темну:
За крок - мета, а за два кроки - рай.
Хай сонце спить, хай Бог заснув - палай,
Бо знаю: ти палаєш недаремно.
Лютуй, країно. Лють твоя - свята,
Святіша за ікони й богомольців...
І станеться:
Знімуть тебе з хреста,
І з кожного дніпровського моста
Для тебе закричать трембіти сонця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Леся Kürbis