Мовчу, мовчати до скону
не вирветься слово моє
В мені моє і помре.
Не чую, Завжди живу у собі
Слова створені з інших емоцій
чужого кохання, втрати, журби.
Не бачу, сліпий й після смерті
належу безмежній пітьмі
Світ ілюзій для мене чужий.
Ти слів суть колись зрозумієш
коли помовчиш,
не почуєш.
Замкнешся один у пітьмі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472864
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Адам Буткевич