Запросив я тебе на побачення,
Обіцяла мені, що прийдеш,
Та для тебе немає це значення,
Побрехеньки мені ти плетеш.
Я щовечора місяць чекатиму,
Що до ранку ти врешті прийдеш,
Про кохання моє я казатиму
І що кращого ти не знайдеш.
Та ти дружиш з якимись бандитами,
Я їх всіх у Дніпрі утоплю,
Привалю їх бетонними плитами,
Бо тебе за всіх краще люблю.
Ось тоді прибіжиш на побачення
І спитаєш чого так роблю,
Попросивши у тебе пробачення,
Розкажу як тебе я люблю.
Дніпро швидше тектиме з Анталії,
Ніж тебе я колись розлюблю,
Подарую тобі всі конвалії,
А суперників всіх утоплю.
Тобі краще зі мною кохатися,
Я нікому тебе не віддам,
Я тебе буду вік добиватися,
Ти повір моїм щирим словам.
24.10.02.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2014
автор: Георгій Федорович